【チュヴァシ語投書】賢い子に育てたいならチュヴァシ語を教えよ

Ӑслӑрах пулас тесен

2019年11月25日付 Чӑваш халӑх сайчӗ

Унчченрех вырӑсла калаҫма пӗлекен чӑвашсем вырӑсла калаҫма пӗлмен чӑвашсен умӗнче хӑйсене лешсенчен ӑслӑрах, вырӑсла каласан, „крутойрах“ ҫын вырӑнне хунине астӑватпӑр-ха. Чӑвашла каласан „чӑнкӑрах“ ӗнтӗ. Анчах юлашки саманара ун пек пулма пӑрахрӗ : ҫын вырӑсла калаҫма пӗлни вӑл ыттисенчен ӑслӑрах е „крутойрах“, „чӑнкӑрах“ пулнине кӑтартмасть. Мӗншӗн тесен паянхи кун кашни чӑваш ҫынниех, пӗчӗк ачаран пуҫласа чи ватӑ ӳсӗмри мучиччен е карчӑкчченех, нумай чухне вырӑссенчен те ирттерсе, вырӑсла шатӑртатса лайӑх калаҫать. Ҫавна пула хальхи вӑхӑтра, ху вырӑсла калаҫма пӗлнипе никама та тӗлӗнтереймӗн те, мухтанаймӑн та „чӑнкӑ“ та пулаймӑн. Урӑхла каласан паянхи чӑваш вырӑсла калаҫма пӗлни- нимле „крутой“ япала та мар, урӑхла пулма та пултараймасть. Сӑлттавне каларӑм.

かつて、ロシア語が話せるチュヴァシ人たちは自分たちが、ロシア語が話せないチュヴァシ人たちよりも賢く、「イケている」と考えていた。しかし最近はそうではなくなっている。つまり、ロシア語が話せることは他の人より賢く、「イケている」ことを示すものではない。なぜなら、今ではすべてのチュヴァシ人が、小さい子供から最年長のおじいさんおばあさんに至るまで、多くの場合ロシア人よりもうまくロシア語を話しているからだ。だから今では、ロシア語が話せることには誰も驚かないし、自慢できないし、「イケている」人にもなれない。言い換えれば、現代のチュヴァシ人がロシア語ができることは全く「イケている」ことではなく、周りと違った存在になることもできない。理由はすでに述べた通りである。

Ҫакна пӑхмасӑрах, паян нумай чӑваш ашшӗ-амӑшӗ, ачисем ыттисенчен „чӑнкӑрах‘ пулчӑр тесе пулас, пурпӗрех, вӗсене тӑван чӑваш чӗлхине вӗрентмесӗрех, инерципе вырӑсла ҫеҫ вӗрентме тӑрӑшать-ха. Урӑхла каласан, вырӑсла ҫеҫ калаҫакан ача чӑвашла калаҫакан ачаран „ӑслӑрах“ пек туйӑнать пуль ҫав вӗсене. Кунсӑр пуҫне, нумайӑшӗ ачисене вырӑс чӗлхинчен те „чӑнкӑрах“ акӑлчан чӗлхине те вӗрентме талпӑнаҫҫӗ. Шкул та ҫаплах тӑвать: „ҫӳлтисем“ хушнипе, ЕГЭ-пе экзамен тыттарсах, ачасене пурне те ятарласа акӑлчан чӗлхине вӗрентме тытӑнчӗҫ, ав.

それにも関わらず、こんにち多くのチュヴァシ人の親は、子供が他よりも「イケている」子になるようにと、チュヴァシ語を教えずにロシア語だけ教えようとしている。言い換えれば、ロシア語だけ話す子供はチュヴァシ語を話す子供より「賢い」ように彼らには感じられるのだろう。さらに、多くの親は子供にロシア語よりも「イケている」英語も教えようとしている。学校も同様である。「上」からの指示で、（英語が必須科目である）統一国家試験が導入され、子供たち全員に英語を教えるようになった。

Хальхи саманара тата ҫакна та асӑрхама пулать: нумай вырӑс ачисен ашшӗ-амӑшӗсем, пирӗн чӑваш ашшӗ-амӑшӗсем хамӑрӑн чӑваш чӗлхине тиркенӗ пекех, хӑйсен вырӑс чӗлхине тиркесе, ачисене акӑлчан чӗлхине вӗрентме тӑрӑшаҫҫӗ. Ҫавна пула акӑлчан чӗлхине тарӑннӑн вӗрентекен „престижлӑрах“ шкулсене вӗрентме параҫҫӗ. Малашне те ҫакӑн пек пулсан, пӗр 10-15 ҫултан Раҫҫейри шкул пӗтерекен ачасем пурте тенӗ пекех акӑлчанла калаҫма пӗлесси куҫкӗретех. Халӗ те акӑлчанла калаҫма пӗлекен ҫамрӑксем питӗ нумай. Ҫавӑнпа ку чухне ҫын акӑлчанла калаҫма пӗлни те „тӗлӗнтермӗш“, „чӑнкӑ“, „крутой“ япала пулма пӑрахрӗ.

今の時代は次のことも注目される。多くのロシア人の親は、我々チュヴァシ人の親が自分たちの言語であるチュヴァシ語を軽視するのと同様に、自分たちの言語であるロシア語を軽視し、子供に英語を教えようとしている。よって、英語を深く教える「より権威のある」学校に入学させている。これからも同様ならば、10-15年後にはロシアの学校を卒業した子供たちはほぼ全員と言っていいほど英語ができるようになるだろう。今も英語ができる若者はとても多い。よって、今では英語が話せることでさえ「驚くような」、「イケている」ことではなくなっている。

Анчах , ҫакна пӑхмасӑрах, пурин те ыттисенчен „чӑнкӑрах“ е „ӑслӑрах“ пулас е курӑнас килет-ҫке-ха! Мӗнле майпа пулмалла-ха ҫапла? Ӑҫта-ха ҫакӑн тупсӑмӗ? Вырӑсла е акӑлчанла калаҫнипе халӗ никама та тӗлӗнтерейместӗн пулсан, епле урӑх ҫын тӗлӗнтермелли чӗлхепе калаҫмалла-ха обществӑлла вырӑнсенче е урамра? Пирӗншӗн- чӑвашсемшӗн хамӑрӑн чӑваш чӗлхи мар-и-ха ҫакӑ? Каламасӑрах паллӑ- ҫавӑ килсе тухать. Мӗншӗн тесен, пирӗн чӑваш чӗлхине тутар-пушкӑртсем кӑшт тӗшмӗртеҫҫӗ пулсан та, вырӑссем пӗлмеҫҫӗ. Ҫакна пула вырӑссен умӗнче вӗсем пӗлмен чӗлхепе калаҫса ҫӳрекен ҫын питӗ „крутой“ е „чӑнкӑ“ пек курӑнасси куҫкӗретех. Этем ыттисем пӗлмен ытарлӑ чӑваш чӗлхипе калаҫни вӑл вӗсенчен ӑслӑраххине кӑтартасси те паллӑ.

しかし、それでもみんな他よりも「イケている」または「賢い」人になりたい、もしくはそう見られたいのである！どうすればそうなれるのか？その答えはどこにあるか？ロシア語や英語ができても今や誰も驚かせられないなら、公共の場や通りで、どんな言語で話せば人は驚くのか？我々チュヴァシ人にとって、それは自分たちの言語であるチュヴァシ語ではないのか？言うまでもなくそうだ。なぜなら、私たちのチュヴァシ語は、（近隣の民族である）タタール人やバシキール人は少し理解するが、ロシア人は分からない。だから、ロシア人の前で彼らの知らない言語を話す人は、とても「イケている」ように見える。他の人が知らない不思議なチュヴァシ語という言語で話すことは、他よりも賢いことを示すということなのだ。

Апла пулсан, ку чухне нумай хула шкулӗсемпе ача сачӗсенче тата чылай ял шкулӗсенче тӑван чӗлхене вӗрентесси пирки тӑрӑшмаҫҫӗ пулсан та, эпир пурпӗрех ачасемпе килте е урӑх ҫӗрсенче чӑвашла калаҫмалла. Ҫакӑ вӗсене чӑвашла калаҫма вӗренме пулӑшӗ. Ӗлӗк эпир шкула кайичченех чӑвашла калаҫма пӗлнӗ-ҫке, мӗншӗн тесен пирӗнпе пирӗн ӑслӑ атте-аннесем, асатте-асаннесем чӑвашла ҫеҫ калаҫнӑ. Паянхи кунхи ашшӗ-амӑшӗсем пек вырӑсла мар. Ҫакна пӑхмасӑрах, эпир- шкул пӗтернӗ чӑвашсем пурте пурпӗрех чӑваш чӗлхипе пӗрле вырӑсла та лайӑх калаҫатпӑр. Урӑхла каласан, пире атте-аннесем чӑвашла калаҫма вӗрентни ним енчен те вырӑс чӗлхине пӗлме чӑрмантарман. Ун пек пулма та пултараймасть.

それならば、現在多くの街や村の学校や幼稚園でチュヴァシ語の教育に力が入れられていないとしても、私たちはとにかく子供たちと家で、もしくは他の場所でチュヴァシ語を話すべきだ。これは、子供たちのチュヴァシ語学習の助けになるだろう。かつて私たちは学校に入学する前にチュヴァシ語が話せていた。なぜなら、私たちと両親や祖父母がチュヴァシ語だけで話したからだ。今時の親のように、ロシア語だけで話したのではない。それでも、私たちはみなチュヴァシ語と合わせてロシア語も流ちょうに話す。言い換えれば、私たちに両親がチュヴァシ語を教えたことは、全くロシア語を覚えるのを妨げなかったということだ。そのようなことはありえないのだ。

Чӑвашла пӗлни, чӑвашла ӑҫта та лайӑх калаҫни ачасене усӑ ҫеҫ парӗ, вӗсене ҫынсем умӗнче „чӑнкӑрах“, „крутойрах“, ӑслӑрах пулма пулӑшӗ. Чикӗ леш енчи ҫӗршывсенче пулса курнӑ ҫынсем те, унта Раҫҫейрен килнӗ ҫынсем хӑйсен тӑван чӗлхипе калаҫнине питӗ хисеплеҫҫӗ, кун пек ҫынсене мала хураҫҫӗ, теҫҫӗ. Вулакансене ҫакӑн пирки ытти ҫынсене те ӑнлантарма ыйтатӑп.

チュヴァシ語ができること、チュヴァシ語をどこでもうまく話すことは、子供たちには得でしかない。彼らが人前でより「イケて」いて、より賢く見えることの助けになる。外国でも、ロシアから来た人たちが自分たちの母語で話すことは尊重されるし、そのような人は好まれる。読者の皆さまには、このことについて他の人にも説明するようお願いしたい。

А.Русаков, Пушкӑртстан.

ルサコフさん（バシコルトスタン）

訳者：boltwatts

原文：https://chuvash.org/news/23686.html